вилом
ВИ́ЛОМ, у, ч. Виламаний у чому-небудь отвір або заглибина.
Умощує [Амфіон] те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Л. Укр., І, 1951, 445);
Він знає кожну скелю, горб і вилом Укритої чагарником гряди (Бажан, Вибр., 1940, 173).
Словник української мови (СУМ-11)