Значення в інших словниках
-
вилом —
ви́лом іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
вилом —
-у, ч. Виламаний у чому-небудь отвір або заглибина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вилом —
ВИ́ЛОМ, у, ч. Виламаний у чому-небудь отвір або заглибина. Умощує [Амфіон] те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Леся Українка); Селяни .. з великим криком кинулися під замкову браму..
Словник української мови у 20 томах
-
вилом —
О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд.
Словник синонімів української мови
-
вилом —
ВИ́ЛОМ, у, ч. Виламаний у чому-небудь отвір або заглибина. Умощує [Амфіон] те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Л. Укр., І, 1951, 445); Він знає кожну скелю, горб і вилом Укритої чагарником гряди (Бажан, Вибр., 1940, 173).
Словник української мови в 11 томах