Орфографічний словник української мови

вилуплений

ви́луплений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вилуплений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилупити 1). 2》 прикм., розм.Дуже опуклий або широко розкритий (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́лупити. Під час вигодовування пташенят самець сапсана, забезпечуючи самку на гнізді та нещодавно вилуплених пташенят їжею, не гребує дрібними пташками: куликами, горобцями (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. вилуплений — ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима...  Словник синонімів української мови
  4. вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лупити 1. 2. прикм., розм. Дуже опуклий або широко розкритий (про очі). Цей заводіяка гордовито зиркнув вилупленими сірими баньками на Галецьку (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах