вилуплений

ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́лупити.

Під час вигодовування пташенят самець сапсана, забезпечуючи самку на гнізді та нещодавно вилуплених пташенят їжею, не гребує дрібними пташками: куликами, горобцями (з наук.-попул. літ.).

2. у знач. прикм., розм. Дуже опуклий або широко розплющений (про очі).

Цей заводіяка гордовито зиркнув вилупленими сірими баньками на Галецьку (І. Нечуй-Левицький);

Троє німців повернули назад і, розпалені боєм, з вилупленими очима, кинулися просто на нього (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. вилуплений — ви́луплений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вилуплений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилупити 1). 2》 прикм., розм.Дуже опуклий або широко розкритий (про очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вилуплений — ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима...  Словник синонімів української мови
4. вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лупити 1. 2. прикм., розм. Дуже опуклий або широко розкритий (про очі). Цей заводіяка гордовито зиркнув вилупленими сірими баньками на Галецьку (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах