вилуплений
ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́лупити.
Під час вигодовування пташенят самець сапсана, забезпечуючи самку на гнізді та нещодавно вилуплених пташенят їжею, не гребує дрібними пташками: куликами, горобцями (з наук.-попул. літ.).
2. у знач. прикм., розм. Дуже опуклий або широко розплющений (про очі).
Цей заводіяка гордовито зиркнув вилупленими сірими баньками на Галецьку (І. Нечуй-Левицький);
Троє німців повернули назад і, розпалені боєм, з вилупленими очима, кинулися просто на нього (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилуплений — ви́луплений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вилуплений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилупити 1). 2》 прикм., розм.Дуже опуклий або широко розкритий (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вилуплений — ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима... Словник синонімів української мови
- вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лупити 1. 2. прикм., розм. Дуже опуклий або широко розкритий (про очі). Цей заводіяка гордовито зиркнув вилупленими сірими баньками на Галецьку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах