1. Словник української мови в 11 томах

вилуплений

ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лупити 1.

2. прикм., розм. Дуже опуклий або широко розкритий (про очі).

Цей заводіяка гордовито зиркнув вилупленими сірими баньками на Галецьку (Н.-Лев., IV, 1956, 290);

Троє німців повернули назад і, розпалені боєм, з вилупленими очима, кинулися просто на нього (Панч, Іду, 1946, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилуплений — ви́луплений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вилуплений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилупити 1). 2》 прикм., розм.Дуже опуклий або широко розкритий (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́лупити. Під час вигодовування пташенят самець сапсана, забезпечуючи самку на гнізді та нещодавно вилуплених пташенят їжею, не гребує дрібними пташками: куликами, горобцями (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. вилуплений — ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима... Словник синонімів української мови