вилуплений

ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима... (Панас Мирний); Його губи поблідли, очі, вирячені, дивились на двері (І. Франко); Розчервонілий,.. з вилупленими очима, він, мов очманілий, орудував своєю скривавленою шаблею (С. Добровольський); Чумаченко почав швидко відривати потерпілого і раптом.. побачив вибалушені на нього очі (Григорій Тютюнник). Ми слухали з роззявленими ротами й викоченими очима (Ю. Смолич); Іван видивився на Діда широко випуленими очима (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилуплений — ви́луплений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вилуплений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилупити 1). 2》 прикм., розм.Дуже опуклий або широко розкритий (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́лупити. Під час вигодовування пташенят самець сапсана, забезпечуючи самку на гнізді та нещодавно вилуплених пташенят їжею, не гребує дрібними пташками: куликами, горобцями (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лупити 1. 2. прикм., розм. Дуже опуклий або широко розкритий (про очі). Цей заводіяка гордовито зиркнув вилупленими сірими баньками на Галецьку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах