вилуплений
ви́луплений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вилупити 1).
2》 прикм., розм.Дуже опуклий або широко розкритий (про очі).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилуплений — ви́луплений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́лупити. Під час вигодовування пташенят самець сапсана, забезпечуючи самку на гнізді та нещодавно вилуплених пташенят їжею, не гребує дрібними пташками: куликами, горобцями (з наук.-попул. літ.). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- вилуплений — ВИ́ТРІЩЕНИЙ (про очі — широко розкритий), ВИ́РЯЧЕНИЙ розм., ВИ́ЛУПЛЕНИЙ розм., ВИ́БАЛУШЕНИЙ розм., ВИ́КОЧЕНИЙ розм., ВИ́ПУЛЕНИЙ діал. Мука застигла в його лиці, виглядала широко розкритим, скривленим ротом, витріщеними очима... Словник синонімів української мови
- вилуплений — ВИ́ЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лупити 1. 2. прикм., розм. Дуже опуклий або широко розкритий (про очі). Цей заводіяка гордовито зиркнув вилупленими сірими баньками на Галецьку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах