вилюднювати —
-юю, -юєш, недок., вилюдніти, -ію, -ієш, док., розм. 1》 Мужніти, розвиватися, дорослішати. || Поправлятися, набувати кращого стану, вигляду. 2》 перен. Навчатися правил поведінки, ставати вихованим. 3》 Втрачати всіх чи більшість людей, населення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вилюднювати —
ВИЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЛЮДНІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Мужніти, розвиватися, дорослішати. Кіра схожа на матір, а тепер це особливо помітно, коли дівчинка починає вилюднювати (О. Копиленко); [Коваль:] Шкода хлопчини!...
Словник української мови у 20 томах
вилюднювати —
див. кращати
Словник синонімів Вусика
вилюднювати —
ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ (набувати кращого вигляду, повнішати — перев. після видужання, відпочинку), ПІДПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ) розм., ВИЛЮ́ДНЮВАТИ розм., ВІД'ЇДА́ТИСЯ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
вилюднювати —
Ви́люднювати, -днюю, -днюєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вилюднювати —
ВИЛЮ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЛЮДНІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Мужніти, розвиватися, дорослішати. Кіра схожа на матір, а тепер це особливо помітно, коли дівчинка починає вилюднювати (Коп., Вибр., 1953, 118); [Коваль:] Шкода хлопчини!...
Словник української мови в 11 томах
вилюднювати —
Вилюднювати, -нюю, -єш сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл. 1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
Словник української мови Грінченка