вилюднілий — Орфографічний словник української мови

вилюднілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до вилюдніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
вилюднілий — ВИ́ЛЮДНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до ви́людніти. Та вже третього дня Мелашку, тепер уже значно вилюднілу дівчину, лишив старий Улас саму на господарстві (Іван Ле); Опівночі, о дванадцятій годині, коли вилюднілі вулиці стогнуть... Словник української мови у 20 томах
вилюднілий — ВИ́ЛЮДНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́людніти. Та вже третього дня Мелашку, тепер уже значно вилюднілу дівчину, лишив старий Улас саму на господарстві (Ле, Наливайко, 1957, 127). Словник української мови в 11 томах