вилюднілий
ВИ́ЛЮДНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́людніти.
Та вже третього дня Мелашку, тепер уже значно вилюднілу дівчину, лишив старий Улас саму на господарстві (Ле, Наливайко, 1957, 127).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ЛЮДНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́людніти.
Та вже третього дня Мелашку, тепер уже значно вилюднілу дівчину, лишив старий Улас саму на господарстві (Ле, Наливайко, 1957, 127).
Словник української мови (СУМ-11)