вилюднілий

ви́люднілий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до вилюдніти.

Значення в інших словниках

1. вилюднілий — ви́люднілий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вилюднілий — ВИ́ЛЮДНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до ви́людніти. Та вже третього дня Мелашку, тепер уже значно вилюднілу дівчину, лишив старий Улас саму на господарстві (Іван Ле); Опівночі, о дванадцятій годині, коли вилюднілі вулиці стогнуть...  Словник української мови у 20 томах
3. вилюднілий — ВИ́ЛЮДНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́людніти. Та вже третього дня Мелашку, тепер уже значно вилюднілу дівчину, лишив старий Улас саму на господарстві (Ле, Наливайко, 1957, 127).  Словник української мови в 11 томах