1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вилюднілий

ви́люднілий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до вилюдніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилюднілий — ви́люднілий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вилюднілий — ВИ́ЛЮДНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до ви́людніти. Та вже третього дня Мелашку, тепер уже значно вилюднілу дівчину, лишив старий Улас саму на господарстві (Іван Ле); Опівночі, о дванадцятій годині, коли вилюднілі вулиці стогнуть... Словник української мови у 20 томах
  3. вилюднілий — ВИ́ЛЮДНІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́людніти. Та вже третього дня Мелашку, тепер уже значно вилюднілу дівчину, лишив старий Улас саму на господарстві (Ле, Наливайко, 1957, 127). Словник української мови в 11 томах