Орфографічний словник української мови

виметикувати

ви́метикувати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виметикувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Вигадати, придумати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виметикувати — ВИ́МЕТИКУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Вигадати, придумати що-небудь. Виметикує оттаку казку та й продає по чотири гривні (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
  3. виметикувати — ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. виметикувати — ВИ́МЕТИКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Вигадати, придумати що-небудь. Виметикує оттаку казку та й продає по чотири гривні (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. виметикувати — Ви́метикувати, -кую, -єш гл. Выдумать, придумать, сочинить. Виметикує оттаку казку, та й продає по чотирі гривні. Канев. у.  Словник української мови Грінченка