Орфографічний словник української мови

виметений

ви́метений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виметений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимести. || виметено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виметений — ВИ́МЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мести. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий (Панас Мирний); – Я сам читав його записку, зім'яту й виметену тобою в сінешній куток (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
  3. виметений — ВИ́МЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мести. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий (Мирний, II, 1954, 35); — Я сам читав його записку, зім’яту й виметену тобою в сінешній куток (Ле...  Словник української мови в 11 томах