виметений

ВИ́МЕТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́мести.

Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий (Панас Мирний);

– Я сам читав його записку, зім'яту й виметену тобою в сінешній куток (Іван Ле);

Жеребець стояв і сторожко нюшив чисто виметену кригу під ногами (І. Білик);

// ви́метено, безос. пред.

Комбайнери ладні тут оце пройшли, .. викосили нивку, Подивись, як чисто, .. Начебто долівку виметено в хаті (П. Усенко);

Коли все було прибрано, виметено і вичищено, Гошка прибіг до нього на квартиру і відрапортував, що все готово (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. виметений — ви́метений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виметений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимести. || виметено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виметений — ВИ́МЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мести. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий (Мирний, II, 1954, 35); — Я сам читав його записку, зім’яту й виметену тобою в сінешній куток (Ле...  Словник української мови в 11 томах