Орфографічний словник української мови

вимушеність

ви́мушеність

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вимушеність — -ності, ж. Абстр. ім. до вимушений 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вимушеність — ВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. ви́мушений 3. Усміхнувся [Пранек], ледве приховуючи вимушеність посмішки (Іван Ле); Вже як не бувало тієї скованості, вимушеності, незграбності (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. вимушеність — ВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́мушений 3. Усміхнувся [Пранек], ледве приховуючи вимушеність посмішки (Ле, Клен. лист, 1960, 61); Вже як не бувало тієї скованості, вимушеності, незграбності (Гончар, Новели, 1954, 102).  Словник української мови в 11 томах