вимушеність

ВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість і стан за знач. ви́мушений 3.

Усміхнувся [Пранек], ледве приховуючи вимушеність посмішки (Іван Ле);

Вже як не бувало тієї скованості, вимушеності, незграбності (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. вимушеність — ви́мушеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вимушеність — -ності, ж. Абстр. ім. до вимушений 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимушеність — ВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́мушений 3. Усміхнувся [Пранек], ледве приховуючи вимушеність посмішки (Ле, Клен. лист, 1960, 61); Вже як не бувало тієї скованості, вимушеності, незграбності (Гончар, Новели, 1954, 102).  Словник української мови в 11 томах