вимуштровувати
ВИМУШТРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МУШТРУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що.
1. Піддаючи муштрі, навчати військової справи, привчати до дисципліни.
Петрова армія складалася тепер головно з рекрутського набору, з тих рекрутів, котрих чужі інструктори вимуштрували на заграничний лад (Б. Лепкий);
Люди теж нічого особливого не гомоніли, вони більше помовчували. Так їх вимуштрувало життя (І. Багряний);
// перен. Навчати чого-небудь, привчати до чогось суворими методами.
Батьки учнів гуманітарної школи-гімназії звернулися з обуренням до дирекції: на якій підставі їхніх дітей вимуштровують із математики, тоді як вивчення іноземних мов здійснюється на посередньому рівні (з газ.);
Доставалось і мені грішному, і мене доволі дратували, поки не вимуштрували, був на послушанії і в коші, і при курені (О. Стороженко).
2. розм. Те саме, що дресирува́ти.
Один циган піймав молоденького ведмедика, приручив його до себе і вимуштрував (з казки);
Вони [пси], мабуть би, й диявола задавили. Батько їх з цуценят вимуштрував (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)