вимілювати

вимі́лювати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. вимілювати — див. вимілити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вимілювати — ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
3. вимілювати — ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.). Дівчина переступала великі брили, примічала, де тракторист проминув огріх, вимілив, щоб на машину було легше, щоб зберегти час і більше виробить (Горд., Дівчина.., 1954, 110).  Словник української мови в 11 томах