Значення в інших словниках
-
вимілювати —
вимі́лювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вимілювати —
ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
вимілювати —
ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.). Дівчина переступала великі брили, примічала, де тракторист проминув огріх, вимілив, щоб на машину було легше, щоб зберегти час і більше виробить (Горд., Дівчина.., 1954, 110).
Словник української мови в 11 томах