вимілювати
вимі́лювати
див. вимілити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимілювати — вимі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимілювати — ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- вимілювати — ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.). Дівчина переступала великі брили, примічала, де тракторист проминув огріх, вимілив, щоб на машину було легше, щоб зберегти час і більше виробить (Горд., Дівчина.., 1954, 110). Словник української мови в 11 томах