вимілювати
ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод.
Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.).
Для того щоб під час весняної оранки поверхня поля була рівною і гладенькою, на місцях скупчення пластів ґрунту плуг вимілюють (з навч. літ.);
Дівчина переступала великі брили, примічала, де тракторист проминув огріх, вимілив, щоб на машину було легше, щоб зберегти час і більше виробить (К. Гордієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимілювати — вимі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимілювати — див. вимілити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимілювати — ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.). Дівчина переступала великі брили, примічала, де тракторист проминув огріх, вимілив, щоб на машину було легше, щоб зберегти час і більше виробить (Горд., Дівчина.., 1954, 110). Словник української мови в 11 томах