1. Словник української мови в 11 томах

вимілювати

ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.).

Дівчина переступала великі брили, примічала, де тракторист проминув огріх, вимілив, щоб на машину було легше, щоб зберегти час і більше виробить (Горд., Дівчина.., 1954, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимілювати — вимі́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимілювати — див. вимілити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимілювати — ВИМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод. Піднімати ближче до поверхні (леміш плуга, бур і т. ін.). Словник української мови у 20 томах