Орфографічний словник української мови

винаймити

ви́наймити

дієслово доконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. винаймити — див. винаймати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. винаймити — ВИ́НАЙМИТИ див. винайма́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. винаймити — НАЙМА́ТИ (брати що-небудь за плату в тимчасове користування), ВИНАЙМА́ТИ зах.; ОРЕНДУВА́ТИ, ЗАОРЕНДО́ВУВАТИ (брати в тимчасове користування земельну ділянку, будівлю тощо на договірних засадах); ЗНІМА́ТИ (квартиру, приміщення); ПІДНАЙМА́ТИ юр.  Словник синонімів української мови
  4. винаймити — ВИ́НАЙМИТИ див. винайма́ти.  Словник української мови в 11 томах