Словник української мови в 11 томах

винаймити

ВИ́НАЙМИТИ див. винайма́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. винаймити — ви́наймити дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. винаймити — див. винаймати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винаймити — ВИ́НАЙМИТИ див. винайма́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. винаймити — НАЙМА́ТИ (брати що-небудь за плату в тимчасове користування), ВИНАЙМА́ТИ зах.; ОРЕНДУВА́ТИ, ЗАОРЕНДО́ВУВАТИ (брати в тимчасове користування земельну ділянку, будівлю тощо на договірних засадах); ЗНІМА́ТИ (квартиру, приміщення); ПІДНАЙМА́ТИ юр.  Словник синонімів української мови