виняньчений

ви́няньчений

дієприкметник

Значення в інших словниках

1. виняньчений — ВИ́НЯНЬЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́няньчити. Виняньчене нерідною, проте дбайливою та доброю матір'ю, кволе немовля виросло у здорового красеня парубка (з газ.); * Образно. Виняньчений сонцем колос пригинався до землі від ваги налитого зерна (із журн.).  Словник української мови у 20 томах