виокремлювати —
-юю, -юєш, недок., виокремити, -млю, -миш; мн. виокремлять; док., перех., рідко. Робити виразним, вирізняти з-поміж чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виокремлювати —
ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ОКРЕМИТИ, млю, миш; мн. ви́окремлять; наказ. сп. ви́окрем; док., кого, що. Робити виразним, помітним на загальному тлі; виділяти серед кого-, чого-небудь. Слабке світло каганчика яскраво виокремлює записку Галинки (Г.
Словник української мови у 20 томах
виокремлювати —
ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). — Док.
Словник синонімів української мови
виокремлювати —
ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ОКРЕМИТИ, млю, миш; мн. ви́окремлять; док., перех., рідко. Робити виразним, виділяти серед чого-небудь. Слабке світло каганчика яскраво виокремлює записку Галинки (Епік, Тв., 1958, 570).
Словник української мови в 11 томах