виокремлювати
ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ОКРЕМИТИ, млю, миш; мн. ви́окремлять; наказ. сп. ви́окрем; док., кого, що.
Робити виразним, помітним на загальному тлі; виділяти серед кого-, чого-небудь.
Слабке світло каганчика яскраво виокремлює записку Галинки (Г. Епік);
До цього часу в літературній критиці ніяк не виробиться думка – треба чи не треба виокремлювати групу письменників, які пишуть для дітей, а отже, виділяти спеціальну дитячу літературу (з наук.-попул. літ.);
// Виділяти з-поміж інших для детальнішого обговорення, розгляду і т. ін.
Орієнтація на майбутню професійну діяльність дає можливість студентам виокремлювати найсуттєвіші аспекти навчального процесу (з наук.-попул. літ.);
Аналіз публікацій дає можливість виокремити основні положення російських геополітичних концепцій (з наук. літ.);
// Виділяти з чого-небудь як окреме ціле.
Г. Сковорода стояв на роздоріжжі старої писемності, коли вона повинна була виокремити із себе літературу, філософію, історію (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)