виокремлювати
ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ОКРЕМИТИ, млю, миш; мн. ви́окремлять; наказ. сп. ви́окрем; док., кого, що.
Робити виразним, помітним на загальному тлі; виділяти серед кого-, чого-небудь.
Слабке світло каганчика яскраво виокремлює записку Галинки (Г. Епік);
До цього часу в літературній критиці ніяк не виробиться думка – треба чи не треба виокремлювати групу письменників, які пишуть для дітей, а отже, виділяти спеціальну дитячу літературу (з наук.-попул. літ.);
// Виділяти з-поміж інших для детальнішого обговорення, розгляду і т. ін.
Орієнтація на майбутню професійну діяльність дає можливість студентам виокремлювати найсуттєвіші аспекти навчального процесу (з наук.-попул. літ.);
Аналіз публікацій дає можливість виокремити основні положення російських геополітичних концепцій (з наук. літ.);
// Виділяти з чого-небудь як окреме ціле.
Г. Сковорода стояв на роздоріжжі старої писемності, коли вона повинна була виокремити із себе літературу, філософію, історію (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- виокремлювати — виокре́млювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виокремлювати — -юю, -юєш, недок., виокремити, -млю, -миш; мн. виокремлять; док., перех., рідко. Робити виразним, вирізняти з-поміж чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виокремлювати — ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
- виокремлювати — ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ОКРЕМИТИ, млю, миш; мн. ви́окремлять; док., перех., рідко. Робити виразним, виділяти серед чого-небудь. Слабке світло каганчика яскраво виокремлює записку Галинки (Епік, Тв., 1958, 570). Словник української мови в 11 томах