виокремлюватися
ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ОКРЕМИТИСЯ, иться; мн. ви́окремляться; док.
Бути, ставати виразним, помітним на загальному тлі, виділятися серед кого-, чого-небудь.
Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба, серед якого виокремлювались тільки вибухи авіабомб (О. Гончар);
Поміж чорноволосих спітнілих сеньйорів .. білявий стрункий джентльмен виокремлювався, як кібець з-поміж граків (М. Білкун);
Я .. запам'ятав його [уривок], що він виразно виокремлювався з решти тексту (О. Авраменко);
// Виділятися як окреме ціле.
Стефаниківська коротка фраза, в якій не опис, а дія, коли така ж наступна фраза незрідка виокремлюється в новий абзац, бо звичайне дієслово означає навіть не конкретну дію, не порух, скажімо, руки, а цілий акт (Б. Харчук);
У 1391 році в процесі розпаду Золотої Орди виокремилася й стала осібним політичним утворенням Ногайська Орда (з навч. літ.);
У 1905 році у складі Канади з'явилися ще дві провінції – Альберта і Саскачеван, які виокремилися з північно-західних територій (із журн.).
Значення в інших словниках
- виокремлюватися — виокре́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виокремлюватися — -юється, недок., виокремитися, -иться; мн. виокремляться; док., рідко. Бути, ставати виразним, виділятися серед чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виокремлюватися — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
- виокремлюватися — ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ОКРЕМИТИСЯ, иться; мн. ви́окремляться; док., рідко. Бути, ставати виразним, виділятися серед чого-небудь. Словник української мови в 11 томах