1. Словник української мови в 11 томах

виокремлюватися

ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ОКРЕМИТИСЯ, иться; мн. ви́окремляться; док., рідко. Бути, ставати виразним, виділятися серед чого-небудь.

Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба, серед якого виокремлювались тільки вибухи авіабомб (Гончар, І, 1954, 36);

Литка став на коліна й далі поліз рачки. Перед очима примеркло, виокремився ріг Бандуренкового сарая (Епік, Тв., 1958, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виокремлюватися — виокре́млюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виокремлюватися — -юється, недок., виокремитися, -иться; мн. виокремляться; док., рідко. Бути, ставати виразним, виділятися серед чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виокремлюватися — ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ОКРЕМИТИСЯ, иться; мн. ви́окремляться; док. Бути, ставати виразним, помітним на загальному тлі, виділятися серед кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. виокремлюватися — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ... Словник синонімів української мови