випин

ви́пин

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. випин — -у, ч. Місце, що випинається; виступ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. випин — ВИ́ПИН, у, ч. Випнута частина чого-небудь. Ліве передсердя у людини має невеликий випин – так зване вушко серця (з наук.-попул. літ.); Скелястий випин Карантинного мису. В зелених заростях – дві величезні нори, залишки вирубаних у скелі склепів (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. випин — ВИ́ПИН, у, ч. Місце, що випинається. Ліве передсердя у людини має невеликий випин — так зване вушко серця (Наука.., 3, 1957, 16).  Словник української мови в 11 томах