виплакувати —
-ую, -уєш, недок., виплакати, -ачу, -ачеш, док., перех. 1》 Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість. 2》 розм. Випрошувати, домагатися чого-небудь сльозами, благанням. Виплакувати очі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виплакувати —
ВИПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛАКАТИ, лачу, лачеш; наказ. сп. ви́плач; док., що. 1. Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість. За порогом під грушею Груня виплакувала своє горе (К. Гордієнко); Сьогодні рівно рік.
Словник української мови у 20 томах
виплакувати —
див. плакати; просити
Словник синонімів Вусика
виплакувати —
ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі. Довго і часто плакати. Буду сина ждати. Та й чи ждати, чи не ждати? Ждала дні і ночі; Не доїла, не доспала, Виплакала очі! (Я.
Фразеологічний словник української мови
виплакувати —
ВИПЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛАКАТИ, ачу, ачеш, док., перех. 1. Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість. За порогом під грушею Груня виплакувала своє горе (Горд.
Словник української мови в 11 томах