Орфографічний словник української мови

випроводити

ви́проводити

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випроводити — див. випроводжати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випроводити — ВИ́ПРОВОДИТИ див. випроводжа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. випроводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ...  Словник синонімів української мови
  4. випроводити — ВИ́ПРОВОДИТИ див. випроводжа́ти.  Словник української мови в 11 томах