Значення в інших словниках
-
випроводити —
ви́проводити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
випроводити —
ВИ́ПРОВОДИТИ див. випроводжа́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
випроводити —
ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ...
Словник синонімів української мови
-
випроводити —
ВИ́ПРОВОДИТИ див. випроводжа́ти.
Словник української мови в 11 томах