випроводжати
випроводжа́ти
-аю, -аєш, недок., випроводити, -джу, -диш, док., перех.
1》 Виряджати кого-небудь у дорогу; супроводжувати під час виходу звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін.
2》 розм. Те саме, що випроваджувати 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови