1. Великий тлумачний словник сучасної мови

випроводжати

випроводжа́ти

-аю, -аєш, недок., випроводити, -джу, -диш, док., перех.

1》 Виряджати кого-небудь у дорогу; супроводжувати під час виходу звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін.

2》 розм. Те саме, що випроваджувати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випроводжати — випроводжа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випроводжати — ВИПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРОВОДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Виряджати в дорогу; супроводжувати при виході звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, указуючи шлях і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. випроводжати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
  4. випроводжати — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
  5. випроводжати — ВИПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРОВОДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Виряджати кого-небудь в дорогу; супроводжувати при виході звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін. Словник української мови в 11 томах