випроводжати
ВИПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРОВОДИТИ, джу, диш, док., кого, що.
1. Виряджати в дорогу; супроводжувати при виході звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, указуючи шлях і т. ін.
– Якого ж я тебе, братику, випроводжала, а тепер якого я тебе бачу (з переказу);
Діждались неділі; зійшлась родина нас випроводжати (Марко Вовчок);
Дід випроводив Свирида і Івана аж за ліс. Потім вернувся і сів вечеряти (Панас Мирний);
Дівчата випроводили Марію, побажавши їй весело зустріти свято (В. Кучер).
2. розм. Те саме, що випрова́джувати 1.
Невелика хата вже всіх не вміщає, і проворна свашка випроводжає малих (М. Олійник);
Почесних гостей проводжають, набридлих – випроводжають (з газ.);
Двері в нас од старостів не зачинялись. А то прийшли такі сватати, що ні кола ні двора, я й випроводила (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- випроводжати — випроводжа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- випроводжати — -аю, -аєш, недок., випроводити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Виряджати кого-небудь у дорогу; супроводжувати під час виходу звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін. 2》 розм. Те саме, що випроваджувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- випроводжати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
- випроводжати — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
- випроводжати — ВИПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРОВОДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Виряджати кого-небудь в дорогу; супроводжувати при виході звідкись, виявляючи пошану, дружнє ставлення, вказуючи шлях і т. ін. Словник української мови в 11 томах