випроводити

ви́проводити

див. випроводжати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випроводити — ви́проводити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випроводити — ВИ́ПРОВОДИТИ див. випроводжа́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. випроводити — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
  4. випроводити — ВИ́ПРОВОДИТИ див. випроводжа́ти. Словник української мови в 11 томах