Орфографічний словник української мови

випурхування

випу́рхування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випурхування — -я, с. Дія за знач. випурхувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випурхування — ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випу́рхувати. Випурхування ластів'ят із гнізда починається тоді, коли достатньою мірою сформована м'язова тканина пташенят (із журн.); * Образно. Не кожна мати спокійно переживає випурхування своїх дітей з батьківського дому (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. випурхування — ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випу́рхувати.  Словник української мови в 11 томах