випурхування —
випу́рхування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
випурхування —
-я, с. Дія за знач. випурхувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випурхування —
ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випу́рхувати. Випурхування ластів'ят із гнізда починається тоді, коли достатньою мірою сформована м'язова тканина пташенят (із журн.); * Образно. Не кожна мати спокійно переживає випурхування своїх дітей з батьківського дому (з газ.).
Словник української мови у 20 томах