випурхування

ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випу́рхувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випурхування — випу́рхування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випурхування — -я, с. Дія за знач. випурхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випурхування — ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випу́рхувати. Випурхування ластів'ят із гнізда починається тоді, коли достатньою мірою сформована м'язова тканина пташенят (із журн.); * Образно. Не кожна мати спокійно переживає випурхування своїх дітей з батьківського дому (з газ.). Словник української мови у 20 томах