випурхування

випу́рхування

-я, с.

Дія за знач. випурхувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випурхування — випу́рхування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випурхування — ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випу́рхувати. Випурхування ластів'ят із гнізда починається тоді, коли достатньою мірою сформована м'язова тканина пташенят (із журн.); * Образно. Не кожна мати спокійно переживає випурхування своїх дітей з батьківського дому (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. випурхування — ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випу́рхувати. Словник української мови в 11 томах