випурхування
ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. випу́рхувати.
Випурхування ластів'ят із гнізда починається тоді, коли достатньою мірою сформована м'язова тканина пташенят (із журн.);
* Образно. Не кожна мати спокійно переживає випурхування своїх дітей з батьківського дому (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випурхування — випу́рхування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- випурхування — -я, с. Дія за знач. випурхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випурхування — ВИПУ́РХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випу́рхувати. Словник української мови в 11 томах