Орфографічний словник української мови

вирулювання

виру́лювання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вирулювання — -я, с. Дія за знач. вирулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирулювання — ВИРУ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виру́лювати. Усі стежили за вирулюванням літака на злітну смугу (з газ.).  Словник української мови у 20 томах