вирулювання

виру́лювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирулювання — -я, с. Дія за знач. вирулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирулювання — ВИРУ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. виру́лювати. Усі стежили за вирулюванням літака на злітну смугу (з газ.). Словник української мови у 20 томах