1. Орфографічний словник української мови

вирулювати

виру́лювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирулювати — -юю, -юєш, недок., вирулити, -лю, -лиш, док., перех. і неперех. Виводити літак (зрідка автомобіль) по землі у певне місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирулювати — ВИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РУЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Виводити літак по землі перед зльотом або після посадки. Механіки, підтримуючи за площину, вирулювали машину для зльоту (Іван Ле); // без прям. дод. Словник української мови у 20 томах
  3. вирулювати — ВИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РУЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і неперех. Виводити літак (зрідка автомобіль) по землі у певне місце. Механіки, підтримуючи за площину, вирулювали машину для зльоту (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах