1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вирулювати

виру́лювати

-юю, -юєш, недок., вирулити, -лю, -лиш, док., перех. і неперех.

Виводити літак (зрідка автомобіль) по землі у певне місце.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирулювати — виру́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирулювати — ВИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РУЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Виводити літак по землі перед зльотом або після посадки. Механіки, підтримуючи за площину, вирулювали машину для зльоту (Іван Ле); // без прям. дод. Словник української мови у 20 томах
  3. вирулювати — ВИРУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РУЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і неперех. Виводити літак (зрідка автомобіль) по землі у певне місце. Механіки, підтримуючи за площину, вирулювали машину для зльоту (Ле, В снопі.. Словник української мови в 11 томах