1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виручати

вируча́ти

-аю, -аєш, недок., виручити, -чу, -чиш, док., перех.

1》 Допомагати кому-небудь, визволяти когось, щось із тяжкого, небезпечного становища.

2》 Одержувати певну кількість грошей від продажу чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виручати — вируча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виручати — 1. визволяти, визволити, повизволяти, допомагати, допомогти, подопомогти, звільняти, звільнити, позвільняти, рятувати, порятувати, вирятовувати, вирятувати, овирятовувати, зарятовувати, зарятувати, позарятовувати 2. заробляти, заробити, уторговувати, уторгувати, повторговувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. виручати — ВИРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РУЧИТИ, чу, чиш, док. 1. кого, що. Визволяти кого-небудь із скрутного становища, допомагати кому-небудь у важких обставинах. Помандрував [дід] у черкаські ліси до Залізняка, ходив з Гонтою виручати Умань (О. Словник української мови у 20 томах
  4. виручати — див. допомагати; рятувати Словник синонімів Вусика
  5. виручати — ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. виручати — ВИРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РУЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Допомагати кому-небудь, визволяти когось, щось з важкого, небезпечного становища. Помандрував [дід] у черкаські ліси до Залізняка, ходив з Гонтою виручати Умань (Стор. Словник української мови в 11 томах